Тіопенат, 1 г флакон

Склад

1 г препарату містить:

тіопентал натрію — 950 мг

Опис

Порошок світло-жовтого кольору, дрібнокристалічний, гігроскопічний, з легким специфічним запахом.

Фармакологічні властивості

Тіопентал натрію — похідна барбітурової кислоти із групи тіобарбітуратів, засіб для неінгаляційного наркозу. Швидко гальмує ГАБК-рецептори у ЦНС і дає анестезуючий, гіпнотичний та снодійний ефект, які настають у першу хвилину після введення.

Препарат сприяє міорелаксації, пригнічує полісинаптичні рефлекси та гальмує їх проведення по вставних нейронах спинного мозку. Знижує інтенсивність метаболічних процесів у головному мозку, утилізацію мозком глюкози та кисню. Снодійний ефект виявляється у прискоренні процесу засинання та зміні структури сну. Залежно від дози пригнічує дихальний центр та зменшує його чутливість до вуглекислого газу, виявляє кардіодепресивну дію.

Після введення швидко проникає у головний мозок, скелетні м’язи, нирки, печінку та жирову тканину. У жирових депо його концентрація вища, ніж у плазмі в 6-12 разів. З білками плазми крові зв’язується на 80-86%. Проникає крізь плацентарний бар’єр та виводиться з молоком. Біотрансформується в основному в печінці з утворенням неактивних метаболітів, незначна частина інактивується в нирках та головному мозку. Період напіввиведення становить 10-12 годин. Виводиться переважно нирками.

При дотриманні рекомендованих доз введення у наркоз відбувається легко і швидко. Хірургічна стадія наркозу характеризується зменшенням або зникненням сухожилкових та рогівкових рефлексів, незначним звуженням зіниць, нерухливістю або плаванням очних яблук, розслабленням м’язів горла із западанням язика, зниженням глибини дихання та артеріального тиску. Тривалість наркозу після внутрішньовенного введення у середньому становить 20 хвилин. Аналгезуючий ефект тіопентал натрію зникає одночасно з пробудженням тварини. Має кумулюючу дію при повторних введеннях.

Показання

Застосовують продуктивним і домашнім тваринам (велика рогата худоба, вівці, кози, свині, коні, собаки, коти) як самостійний засіб для наркозу під час нетривалого хірургічного або діагностичного втручання (до 20-25 хвилин), а також для ввідного і базового наркозу з подальшим використанням інших аналгетиків або міорелаксантів.

За критичних станів хворих тварин (із безнадійним діагнозом) препарат застосовують для швидкої і безболісної евтаназії.

Протипоказання

Не призначати тваринам із порушеннями функцій печінки та нирок, при лихоманці, виснаженим тваринам, вагітним та лактуючим самкам.

Не вводити в артерії!

Спосіб застосування та дози

Розчин для ін’єкцій готують асептично, безпосередньо перед використанням.

Спочатку готують робочий розчин 10%, а потім розчин для ін’єкцій потрібної концентрації.

Для приготування робочого розчину 10% у флакон з Тіопенатом об’ємом 1 г додають 10 мл стерильної дистильованої води або розчин натрію хлориду (NaCl) 0,9%. Таким чином, 1 мл робочого розчину міститиме 100 мг діючої речовини. Далі з робочого розчину 10% готують ін’єкційні розчини тіопенталу — 2,5% (для дрібних тварин), 5% (для великих тварин). Щоб отримати розчин 2,5%, до 1 мл робочого розчину додають 3 мл NaCl 0,9%, а для розчину 5% — 2 мл NaCl 0,9%. Таким чином, ін’єкційний розчин 2,5% міститиме тіопенталу 25 мг, а розчин 5 % — 50 мг.

Продуктивним тваринам препарат застосовують лише внутрішньовенно, іншим тваринам можна вводити внутрішньоочеревинно.

Внутрішньовенно препарат застосовують у таких дозах (на 1 кг маси тіла): 18-20 мг без премедикації, 6-12 мг із премедикацією.

Першу третину дози вводять повільно, аби попередити зупинку дихання, другу третину — після стабілізації дихання, решту препарату — після припинення тахікардії. Однак при застосуванні анестетика для будь-яких тварин (особливо для собак) доцільно проводити премедикацію. Це допомагає уникнути збудження, скоротити термін виходу із наркозу та зменшити дозу препарату.

Для подовження тривалості наркозу застосовують інші анестетики. В окремих випадках допускається одне повторне введення, але за умови, що сумарна доза тіопенталу натрію не перевищуватиме 35 мг на 1 кг маси тіла.

Для евтаназії тварини із безнадійним діагнозом препарат застосовують у дозі 60 мг на 1 кг маси тіла.

Застереження

Не застосовувати розчини з вмістом діючої речовини менше, ніж 1,5%. При введенні у вену не допускати потрапляння препарату у підшкірну клітковину через ризик виникнення некрозу.

За кілька годин до та після введення препарату не застосовувати антибіотики із групи пеніцилінів і тетрациклінів тощо. Також з тіопенталом натрію не сумісні аміназин, амікацину сульфат, атропіну сульфат, гідроморфін, дімедрол, діменгідринат, дитилін, інсулін, морфіну сульфат, розчин Рінгера.

При одночасному застосуванні з β-блокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, інгібіторами АПФ, α-адреноблокаторами, антагоністами ангіотензину ІІ, фенотіазином, діазоксидом, діуретиками, метилдопою, моксонідином, нітратами, периферичними вазодилататорами (гідралазін, міноксидил, нітропрусид) можливе потенціювання їхньої гіпотензивної дії.

У собак інколи виникає аритмія. Часто це відбувається при використанні препарату разом із катехоламінами.

У котів можливий розвиток апное, помірної артеріальної гіпотензії.

У коней при застосуванні для монотерапії може виникнути надмірне збудження та виражена атаксія. Іноді буває гіперглікемія, транзиторна лейкопенія, апное, тахікардія, респіраторний ацидоз. У таких випадках проводять симптоматичне лікування.

Парасимпатичні побічні ефекти (гіперсалівація, брадикардія) усувають шляхом застосування антихолінергічних препаратів (атропіну сульфат та ін.).

При передозуванні застосовують терапію, що підтримує дихання (оксигенотерапія, штучна вентиляція легень) та роботу серцево-судинної системи.

Реалізується за дорученням від підприємств ветеринарної медицини або за рецептом лікаря ветеринарної медицини.

Умови зберігання

Зберігати за списком Б (сильнодіючі речовини), в упаковці виробника, у темному місці за температури до +25 °С.

Готовий розчин препарату використати протягом доби.

Термін придатності

3 роки.