Метон , 100 мл флакон

Склад

1 мл препарату містить:

менбутон — 100 мг

Опис

Розчин світло-жовтого або жовтого кольору, прозорий.

Фармакологічні властивості

Менбутон (генабілова кислота) — похідна сполука оксимасляної кислоти. Діє як специфічний стимулятор екзокринних залоз ШКТ. Стимулює виділення жовчі, синтез і секрецію жовчних кислот, жовчних пігментів та інших складових жовчі, соку підшлункової залози і шлунка, секрецію трипсиногену і пепсиногену, що сприяє кращому перетравлюванню білків з кормів. Секреція жовчі сприяє ефективному гідролізу жирів, їх абсорбції та засвоєнню жиророзчинних вітамінів.

Після ін’єкції менбутону виділення жовчі, шлункового і панкреатичного соку збільшується в 2-5 разів порівняно з нормою. Це пришвидшує проходження та засвоєння кормів, а також допомагає детоксикації печінки.

Після внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення менбутон швидко всмоктується в кров і проникає в печінку, підшлункову залозу та інші органи ШКТ. Максимальна концентрація в крові реєструється через 60 хвилин і утримується на терапевтичному рівні 24 години. Високі концентрації менбутону виявляються в жовчі через 2-4 години після введення. Виводиться з організму в основному з сечею, жовчю та калом. 

Показання

Застосовують великій рогатій худобі, свиням, коням, вівцям, козам, собакам у комплексній терапії хвороб печінки, за захворювань різної етіології, які супроводжуються ураженням гепатобіліарної системи та розвитком внутрішньо- і позапечінкового холестазу, синдромів недостатності екзокринної функції підшлункової залози та мальдигестії, захворювань шлунка зі зниженою секрецією шлункового соку, захворювань, які супроводжуються гіпо- або анорексією.

Препарат використовують:

• велика рогата худоба — атонія передшлунків, тимпанія рубця, токсемія, кетоз, анорексія, печінкова недостатність (гепатопатія), порушення функцій підшлункової залози;
• дрібна рогата худоба — розлади травлення, спричинені печінковою недостатністю, токсемія, отруєння, порушення функцій підшлункової залози;
• свині — розлади травлення, анорексія, отруєння, печінкова недостатність та/або порушення функцій підшлункової залози;
• коні — токсемія, анорексія, спастичні болі в черевній порожнині, печінкова недостатність та/або порушення функцій підшлункової залози;
• собаки — розлади шлунку, токсикоз, анорексія, закрепи, печінкова недостатність та/або порушення функцій підшлункової залози.

Протипоказання

Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до діючої та допоміжних речовин препарату та котам.

Не застосовувати внутрішньовенно тваринам із патологією серця й в останній триместр вагітності.

Не використовувати одночасно із препаратами, які містять кальцій, пеніцилін або комплекс вітамінів групи В.

Спосіб застосування та дози

Добові дози препарату становлять:

• велика рогата худоба (внутрішньом’язово глибоко або внутрішньовенно повільно) — 1 мл на 15-20 кг маси тіла (5-7,5 мг менбутону на 1 кг маси тіла);
• телята віком до 6 місяців, вівці, кози, свині (внутрішньом’язово глибоко або внутрішньовенно повільно) — 1 мл на 10 кг маси тіла (10 мг менбутону на 1 кг маси тіла);
• коні (внутрішньовенно повільно) — 1 мл на 20-40 кг маси тіла (2,5-5 мг менбутону на 1 кг маси тіла);
• собаки (внутрішньом’язово повільно) — 1 мл на 10 кг маси тіла тварини на добу (10 мг менбутону на 1 кг маси тіла).

Ін’єкцію можна повторити через 24 години.

Застереження

При застосуванні в рекомендованих дозах побічних явищ, як правило, не виникає. 

В окремих випадках при надто швидкому внутрішньовенному введенні у тварини може виникнути тремор (тремтіння), пришвидшене дихання, спонтанна дефекація та сечовипускання, кашель, запор, слино- та сльозотеча й/або непритомний стан. Зрідка після швидкої внутрішньовенної ін’єкції тварина (особливо велика рогата худоба) може тимчасово прийняти лежаче положення. Тому, щоб уникнути побічних ефектів, вводити препарат внутрішньовенно слід дуже повільно (не швидше ніж за 1 хвилину). 

При внутрішньом’язовому введенні можуть виникати реакції в місці ін’єкції (набряк, крововиливи). Вводити в одне місце більше 20 мл препарату не рекомендується.

Персонал, який працює з препаратом, повинен дотримуватися основних правил гігієни та безпеки, що прийняті при роботі з ветеринарними препаратами.

Умови зберігання

У сухому, темному, недоступному для дітей місці за температури від +5 до +25 °С.

Після відкриття флакона препарат зберігати в герметично закритій тарі й використати протягом 28 днів.

Термін придатності

2 роки.

Метон — стимулятор екзокринних залоз у тварин

На фермах з високою продуктивністю у сільськогосподарських тварин часто діагностують патології обміну речовин — кетоз у корів, ацидоз рубця та ацидозний стан організму, мікроелементози, гіповітамінози. Використання неякісних кормів, незбалансоване годування тварин призводять до розладів у роботі шлунково-кишкового тракту і функціонування секреторних залоз, а саме жовчного міхура.

Основні функції жовчі та жовчного міхура

Жовч — це продукт секреції гепатоцитів (клітин печінки), необхідний для перетравлювання жирів, якісного засвоєння білків, вуглеводів, жиророзчинних вітамінів. Жовч виробляється у печінці й по протоках потрапляє в жовчний міхур, а звідти надходить у дванадцятипалу кишку, де й виконує свої завдання. Якщо жовч не надходить у кишечник, а накопичується і застоюється в жовчному міхурі, це призводить до порушення обмінних процесів і патологічних розладів здоров'я тварин.

У чому небезпека застою жовчі?

Застій жовчі — це патологічний стан, за якого жовч не виводиться з міхура або виводиться в недостатній кількості. Жовч є висококонцентрованим секретом, що містить багато активних компонентів. Якщо вона довго перебуває у нерухомому стані, відбувається її згущення — вона стає в’язкою, желеподібною. Компоненти жовчі випадають в осад, і починають утворюватися камені. У жовчному міхурі виникає запалення. Жовч подразнює його стінки, провокуючи розвиток холециститу і низки захворювань — кетозу, ацидозу, печінкової недостатності (гепатопатії), гепатиту, дистрофії печінки, розладів ШКТ. Порушення у засвоєнні жирів та жиророзчинних вітамінів розбалансовують обмін речовин, через що розвивається авітаміноз, остеопороз, дисбактеріоз. Збільшення кількості жирів у кровоносному руслі спричиняє підвищення рівня холестерину, що загрожує виникненням атеросклерозу судин та хвороб серця.

Лікарі ветеринарної медицини все частіше використовують у протоколах лікування та профілактики захворювань печінки, жовчного міхура та розладів ШКТ препарати на основі менбутону.

У 2023 році «БРОВАФАРМА» випустила на український ринок ветеринарних засобів препарат Метон з цією діючою речовиною у складі. Він є аналогом Менбутілу. Метон діє як специфічний стимулятор екзокринних залоз шлунково-кишкового тракту.

Особливості препарату Метон:

• збільшує кількість жовчі, що виділяється, та утримання в ній холатів;
• підвищує осмос між жовчу та кров’ю, що підсилює фільтрацію у жовчні капіляри води та електролітів;
• пришвидшує потік жовчі по жовчним шляхам;
• посилює перетравну та рухливу активність тонкого кишечнику.

Метон використовують для лікування:

• велика рогата худоба, вівці, кози — атонія передшлунків, тимпанія рубця, токсемія, кетоз, анорексія, печінкова
• недостатність (гепатопатія), недостатність функціонування підшлункової залози;
• свині — розлади травлення, анорексія, отруєння, печінкова недостатність та/або порушення функції підшлункової залози;
• коні — токсемія, анорексія, спастичний біль в ділянці черевної порожнини, печінкова недостатність та/або
• недостатність функціонування підшлункової залози;
• собаки — розлади травлення, токсикоз, анорексія, закрепи, печінкова недостатність та/або порушення функції підшлункової залози.

Метон вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно 1 раз на добу. Він є незамінним у схемах лікування та профілактики хвороб печінки, розладів шлунково-кишкового тракту, порушень обміну речовин, авітамінозів. Курс лікування визначає лікар ветеринарної медицини з урахуванням клінічних ознак захворювання. Після застосування препарату обмежень щодо використання м'яса та молока в їжу людям немає.