Дексмедісон, 10 мл флакон

Склад

1 мл препарату містить:

дексмедетомідину гідрохлорид — 0,5 мг

Опис

Рідина безбарвна, прозора.

Фармакологічні властивості

Дексмедетомідин — сильний високоселективний агоніст альфа2-адренорецепторів широкого спектра дії. Гальмує передачу нервових імпульсів в адренергічних синапсах за рахунок конкуренції з норадреналіном.

Пригнічує центральну нервову систему та підвищує больовий поріг у тварин. Дія залежить від дози: малі дози дають помірний седативний ефект без анальгезії, великі дози — виражений седативний ефект із анальгезією.

Після ін'єкційного введення дексмедетомідин добре всмоктується, швидко розподіляється в організмі й легко долає гематоенцефалічний бар'єр. Максимальна концентрація препарату в крові досягається через 15-30 хвилин. Понад 90% зв'язується з білками плазми крові. Період напіввиведення у собак становить 40-50 хвилин, у котів — 60 хвилин. Метаболізується в печінці і виводиться переважно нирками.

Показання 

Седація та анальгезія собак і котів під час хірургічних операцій, клінічних обстежень та маніпуляцій, заспокоєння тварин, попередження їхньої агресивної поведінки, премедикація при загальній анестезії.

Протипоказання 

Не застосовувати тваринам із підвищеною чутливістю до діючої речовини препарату, важкими системними захворюваннями, серцевою недостатністю, порушеннями функцій печінки та нирок, вагітним, лактуючим, виснаженим й ослабленим тваринам, продуктивним тваринам; собакам і котам, які втомлені або перебувають у шоковому стані, стресі (через спеку, мороз); собакам віком до 4-х місяців та котам віком до 3-х місяців.

Спосіб застосування та дози

Препарат вводять собакам внутрішньовенно або внутрішньом'язово, котам — лише внутрішньом'язово.

Для седативного ефекту і анальгезії розчин з концентрацією 0,1 мг дексмедетомідину на 1 мл застосовують:

• собакам — 0,5-2 мл на 10 кг маси тіла;
• котам — 0,5 мл на 1 кг маси тіла.

Розчин концентрацією 0,5 мг дексмедетомідину на 1 мл застосовують:

• собакам — 0,1-0,8 мл на 10 кг маси тіла;
• котам — 0,1 мл на 1 кг маси тіла.

Для введення невеликих об'ємів препарату рекомендується використовувати калібрований шприц для більш точного дозування.

При проведенні незначних маніпуляцій, а також процедур і оглядів, які потребують фіксації, заспокоєння і знеболення, доза дексмедетомідину для котів становить 0,4 мл на 1 кг маси тіла. 

Застереження

Відразу після введення препарату можливе зниження артеріального тиску, який потім відновлюється до нормальних або трохи занижених значень. Можливі зменшення частоти серцевих скорочень, дихальних рухів та гіпотермія. 

Через 5-10 хвилин після ін’єкції або під час відновлення свідомості може виникнути блювання. 

Іноді спостерігається блідість і/або ціаноз слизових оболонок. У котів часто можливе підсихання слизової оболонки очей і рогівки.

Під час седації можливий м'язовий тремор, зрідка — помутніння рогівки, набряк легень.

Перед введенням препарату необхідно провести ретельне клінічне обстеження тварини і не годувати її протягом 12 годин. Доступ до води має бути необмеженим. 

Після застосування засобу тварина повинна перебувати у теплому приміщенні за постійної температури — як під час процедури, так і під час відновлення. Годувати та/або поїти тварину можна лише після відновлення ковтального рефлексу. Збуджених або агресивних тварин перед введенням препарату необхідно заспокоїти. Будь-які процедури слід починати після того, як седація досягне свого максимуму (через 10-30 хвилин після ін'єкції), що залежить від способу введення розчину.

Необхідно дотримуватися дозування та кратності застосування препарату.

Препарат підсилює ефект від засобів, що пригнічують нервову систему, тому слід враховувати особливості дії кожного з них та коригувати їхні дози. 

Обережно поєднувати з дексмедетомідином антихолінергічні препарати. 

Введення атіпамезолу після дексмедетомідину швидко скасовує ефект останнього і скорочує період одужання. 

Передозування препарату призводить до уповільнення пробудження після анестезії та седації. У деяких випадках можливе пригнічення кровообігу і дихання. 

За передозування або якщо використання препарату стає потенційно небезпечним для життя тварини, необхідно ввести Реверсон (внутрішньом’язово, одноразово) у таких дозах:

• собаки — 0,5 від дози Дексмедісону (в мл) із вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл або таку саму дозу, як і Дексмедісону з вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл;
• коти — 0,1 від дози Дексмедісону (в мл) із вмістом дексмедетомідину 0,1 мг/мл або 0,5 від дози Дексмедісону з вмістом дексмедетомідину 0,5 мг/мл.

Умови зберігання

У сухому темному, недоступному для дітей місці за температури від +4 до +25 °С.

Після відкриття флакона препарат використати протягом 28 днів.

Термін придатності

2 роки.

Дексмедетомідин — найновіший препарат для седації в анестезіології та реаніматології

Дексмедетомідин за своїм хімічним складом є D-енантізомером медетомідину (використовується для седації та анальгезії у ветеринарній практиці) і абсолютно новим препаратом з групи α2-агоністів, що має унікальні властивості.

Дексмедетомідин здатний забезпечувати седацію, подібну до природного сну людини або тварини. Він не пригнічує дихання, поліпшує якість анестезії в різних клінічних ситуаціях: патології імунної системи, надмірна вага, високий кардіологічний ризик, молодий вік тварини.

Препарати з групи α2-адреноміметиків, до якої належить дексмедетомідин, діють комплексно, змінюючи параметри функціонування різних органів та систем. Такий ефект обумовлений стимулюванням α2-адренорецепторів. Ці рецептори включають кілька підтипів, серед яких виділяють α2А-, α2В- та α2С-рецептори.

Саме α2Аадренорецептори переважно розташовуються в мозку, як правило, пресинаптично на нервових закінченнях. При стимуляції цих рецепторів зменшується надходження іонів кальцію до нервових закінчень. Це, у свою чергу, пригнічує виділення в синаптичну щілину норадреналіну. Саме з впливом на ці рецептори пов'язують більшість ефектів α2-адреноміметиків, зокрема седативний, симпатолітичний (гіпотензивний та гіпотермічний).

α2В-адренорецептори, як і α1-адренорецептори, знаходяться переважно у гладеньких м’язах внутрішніх органів та судин. Після введення дексмедетомідину спочатку підвищується артеріальний тиск і через це відбувається відносне згладжування гіпотензивного ефекту від препарату, що опосередковано забезпечують α2А-адренорецептори.

Таким чином, седативний вплив дексмедетомідину максимально наближений до механізму природного сну. При введенні препарату в терапевтичних концентраціях пацієнти спокійні, легко пробуджуються від сну, здатні взаємодіяти з персоналом, навіть перебуваючи на штучній вентиляції легень через інтубаційну трубку, й швидко засинають знов у разі потреби. Дексмедетомідин завдяки його унікальним властивостям покращує якість анестезії пацієнтів з різними проблемами за рахунок підвищення толерантності до болю та підтримки інтактної дихальної функції. Це робить дексмедетомідин незамінним засобом для лікаря-анестезіолога.

Компанія Бровафарма поповнила арсенал засобів для седації та наркозу ще одним препаратом — Дексмедісон.

Властивості Дексмедісону:

• має дозозалежну седативну/гіпнотичну дію, зумовлену гальмуванням норадренергічних нейронів у стовбурі головного мозку;
• механізм седативної дії відрізняється від бензодіазепінів та пропофолу;
• забезпечує більш легке пробудження пацієнтів, їхню ефективнішу взаємодію з навколишнім світом та більш високий ступінь свідомості пацієнтів після седації;
• має типові гемодинамічні ефекти — викликає брадикардію та гіпотензію/гіпертензію;
• мінімально впливає на функцію дихання.

У дослідженнях на різних видах тварин продемонстровано потужні седативні та анестетичні ефекти дексмедетомідину. Таким чином, на сьогодні Дексмедісон є препаратом вибору лікарів-анестезіологів при проведенні як складних хірургічних втручань, так і різних лікувально-діагностичних процедур та маніпуляцій.