Бровамулін-плюс, 1 кг пакет

Склад

1 г препарату містить:

тіамуліну гідроген фумарат — 33,3 мг

окситетрацикліну гідрохлорид — 100 мг

Опис

Порошок світло-жовтого кольору, зі специфічним запахом.

Фармакологічні властивості

Комбінація тіамуліну та окситетрацикліну має широкий спектр бактеріостатичної дії проти більшості видів мікоплазм Mycoplasma hypopneumoniae, M. hyorhinis, M. synoviae, M. hyosynoviae, Ureaplasma spp., спірохет Serpulina hyodysenteriae, S. innocens, низки серотипів Leptospira spp., Treponema hyodysenteriae, а також Salmonella spp., Bordetella spp., Erysipelothrix spp., Pasterella spp., Pseudomonas spp., E. coli, Campylobacter coli тощо.

Тіамуліну гідроген фумарат діє бактеріостатично, а в дуже високих концентраціях — бактерицидно. Механізм дії полягає у з’єднанні з 50S рибосомальною субодиницею чутливих бактерій, що призводить до порушення синтезу білка в клітині бактерії. Тіамулін активний проти багатьох грампозитивних коків, включаючи більшість Staphylococcus spp., Streptococcus spp. (крім стрептококів групи D), мікоплазм і спірохет. Активність тіамуліну проти грамнегативних мікроорганізмів є низькою, за винятком Haemophilus sрp. і деяких штамів Е. coli та Klebsiella spp.

При пероральному застосуванні тіамулін швидко абсорбується з ШКТ, його максимальна концентрація у сироватці крові спостерігається через 2-4 години й утримується на високому рівні протягом 24 годин. При пероральному застосуванні свиням в дозі 50 мг на 1 кг маси тіла середня C_max становить 4,5 мкг/мл. Тіамулін у незміненому вигляді зберігається в печінці та нирках протягом 1 доби після закінчення лікування. Після засвоєння інтенсивно розподіляється по тканинах та органах, найвищі концентрації зафіксовані в печінці, легенях та товстому кишечнику, а найнижчі — у м’язах. Повністю метаболізується і швидко виводиться з організму із сечею (20-24% від застосованої дози) та жовчю. У незміненому вигляді зберігається в печінці та нирках лише протягом 1 доби після припинення лікування. Тіамулін метаболізується до утворення близько 20 метаболітів, частина з яких має антибактеріальну активність. Приблизно 30% з них виводиться з сечею, решта — з калом та жовчю. Повністю виводиться із організму протягом 4 діб.

Окситетрациклін належить до групи тетрациклінів і діє бактеріостатично. Інгібує синтез білка шляхом з’єднання з 30S рибосомальною субодиницею мікроорганізмів і запобігає їхньому з’єднанню з рибосомальною аміноацилтранспортною РНК. Тетрациклін також зворотньо зв’язується з 50S рибосомами і змінює проникність цитоплазматичної мембрани чутливих мікроорганізмів.

Антибіотики з групи тетрациклінів активні проти більшості мікоплазм, спірохет (зокрема тих, що спричиняють бореліоз), хламідій і рикетсій, деяких штамів грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Actinomyces spр., Bacillus anthracis, Clostridium реrfringens, С. tetani, Listeria monocytogenes, Nocardia spp. Активний in vitro та in vivo проти грамнегативних бактерій Bordetella spр., Brucella spр., Bartonella spр., Haemophilus spр., Pastеurella multocida, Shigella spр., Yersinia реstis.

Після застосування окситетрациклін швидко й повністю всмоктується. Через 30 хвилин його концентрація в сироватці крові становить майже 60% від терапевтичної, максимальна концентрація досягається через 2-3 години та зберігається протягом 72-96 годин. Рівномірно розподіляється у тканинах, за винятком нервової та жирової, у великій кількості потрапляє в серце, нирки, легені, м’язи, плевральну рідину, бронхіальний секрет, мокроту, жовч, слинну, синовіальну і асцитну рідину, міжклітинний простір та скловидне тіло, у незначній кількості — у слину, рідину ока та молоко. Близько 20-25% зв’язується з білками плазми. Елімінаційний період у свиней становить 6-7 годин. Майже не метаболізується в організмі — близько 60% виводиться із сечею у незміненому вигляді, решта — з жовчю.

Показання

Лікування поросят на дорощуванні, ремонтного молодняку на відгодівлі та свиней за дизентерії, колібактеріозу, пастерельозу, сальмонельозу, атрофічного риніту, ензоотичної пневмонії, плевропневмонії, проліферативної ентеропатії (ілеїту), артритів та бактеріальних інфекції, що супроводжують вірусний трансмісивний гастроентерит.

Протипоказання

Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до тіамуліну та окситетрацикліну, порушеннями функцій печінки та нирок, лактуючим та супоросним свиноматкам протягом першого місяця поросності.

Не застосовувати одночасно із пеніцилінами, цефалоспоринами, хінолонами та циклосерином, а також з препаратами, що містять дво- та тривалентні катіони, такі як Mg²⁺, Al³⁺, Ca²⁺, Fe³⁺. Під час лікування препаратом та мінімум 7 днів до і після нього не застосовувати монензин, наразин та саліноміцин.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовують перорально з питною водою або комбікормом переважно груповим методом.

Терапевтична добова доза становить 2,5-3 г на 10 кг маси тіла (0,25-0,3 г на 1 кг маси тіла), що відповідає 250-300 мг окситетрацикліну гідрохлориду та 83,3-99,9 мг тіамуліну гідроген фумарату на 10 кг маси тіла, курс — 5 днів. За важкого перебігу пневмоній та інфекцій ШКТ дозу можна збільшити до 4-4,5 г на 10 кг маси тіла (0,4-0,45 г на 1 кг маси тіла), що відповідає 400-450 мг окситетрацикліну гідрохлориду та 133,2-150 мг тіамуліну гідроген фумарату на 10 кг маси тіла.

При змішуванні препарату з комбикормом необхідно досягти однорідної консистенції.

Терапевтична доза становить 30 г препарату на 10 кг комбікорму. За тяжкого перебігу пневмонії та інфекцій ШКТ дозу можна збільшити до 40-45 г на 10 кг комбікорму. Курс — 5 діб.

Застереження

Лікування препаратом слід починати лише після тестування на чутливість мікроорганізмів до тіамуліну та окситетрацикліну.

В окремих випадках — найчастіше у свиней з масою тіла понад 50 кг, а також при утриманні в поганих зоогігієнічних умовах — можуть з’явитись ознаки сверблячки та почервоніння в ділянці голови, живота та промежини. Можлива набряклість очеревини, промежини, паху, горла та рила. Всі ці ознаки є результатом подразнювальної дії метаболітів тіамуліну, що виводяться із сечею. У такому разі слід негайно припинити застосування препарату, вимити тварину водою, очистити стійло та замінити підстилку. У важких випадках використати препарати кальцію, протигістамінні препарати та кортикостероїди.

Після останнього застосування препарату забій тварин на м’ясо дозволяється через 22 доби. М’ясо, отримане раніше вказаного терміну, утилізують або згодовують непродуктивним тваринам залежно від висновку ветеринарного лікаря.

Умови зберігання

У сухому, темному, недоступному для дітей місці за температури від +4 до +25 °С.

Суміш із комбікормом використати протягом 30 днів, водний розчин препарату — протягом 5 днів.

Термін придатності

1,5 роки.