Бровасептол для ін'єкцій, 6,6 г флакон

Склад

1 г препарату містить:

сульфадимідину натрієва сіль — 300 мг

сульфадіазину натрієва сіль — 300 мг

триметоприм водорозчинний 30% — 400 мг

У комплект входить флакон (об’ємом 8 та 16 мл) — розчин натрію хлориду ізотонічний 0,9%.

Опис

Порошок білого або світло-жовтого кольору, однорідний, зі слабким специфічним запахом.

Фармакологічні властивості

Комбінований антибактеріальний препарат широкого спектра дії.

Сульфадимідин та сульфадіазин — протимікробні бактеріостатичні засоби з групи сульфаніламідів. Сульфадимідин має короткотривалу дію, сульфадіазин — дію середньої тривалості.

Обидва сульфаніламіди схожі за спектром властивостей і активні проти грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів — Bordetella spp., Corynebacterium spp., Haemophilus spp., Klebsiella spp., Pasteurella spp., Proteus spp., Salmonella spp., Stahylococcus spp., Streptococcus spp.

Механізми протимікробної дії сульфадимідину та сульфадіазину також схожі і обумовлені порушенням синтезу фолієвої кислоти в клітинах бактерій. Обидва сульфаніламіди за своєю будовою подібні до пара-амінобензойної кислоти (ПАБК), тому вони є конкурентними пригнічувачами дигідроптероатсинтетази. Це призводить до порушення синтезу тетрагідрофолієвої кислоти, яка необхідна бактеріям для синтезу пуринів і піримідинів.

Триметоприм — антибактеріальний засіб, за хімічною будовою є похідною диамінопіримідину. Діє бактеріостатично проти грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів — Actinomyces spp., Bacillus anthracis., Bordetella spp., Brucella spp., Clostridium spp., Corynebacterium spp., Escherichia coli, Haemophilus spp., Klebsiella spp., Pasteurella spp., Proteus spp., Salmonella spp., Stahylococcus spp., Streptococcus spp., Сampylobacter spp. Механізм дії пов’язаний з пригніченням ферменту дигідрофолатредуктази в процесі синтезу тетрагідрофолієвої кислоти. Це призводить до недостатності фолатів, основного кофактору синтезу нуклеїнових кислот, через що у бактерій порушується продукування нуклеїнових кислот і білка.

Комбінація двох сульфаніламідів та триметоприму розширює антимікробний спектр дії препарату та знижує ймовірність формування резистентних штамів у патогенної мікрофлори. Механізм дії препарату полягає у послідовному пригніченні ферментів, які беруть участь у синтезі фолієвої кислоти, а це, в свою чергу, гальмує синтез тимідину клітинами бактерій.

Сульфаніламіди швидко адсорбуються з місця ін’єкції та розподіляються по всьому організму тварин. Їхній терапевтичний рівень спостерігається протягом 24 годин. Приблизно половина екстрагується нирками в незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації, при лужній реакції сечі їхнє виведення посилюється, невелика кількість виходить із жовчю. Порівняно із концентрацією сульфаніламідів у плазмі крові, їхній рівень у нирках вищий, а у шкірі, печінці, легенях — нижчий.

Триметоприм швидко засвоюється з місця ін’єкції та добре розподіляється в організмі тварин. Його максимальна концентрація спостерігається через 4 години після введення препарату. Період напіврозпаду в плазмі крові становить 8-10 годин. У перші 24 години нирками виводиться до 60%, в основному шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції (до 90% з них у незміненому вигляді, решта — у вигляді неактивних метаболітів), невелика кількість (4%) — із жовчю.

Показання

Лікування тварин за захворювань, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до сульфадимідину, cульфадіазину та триметоприму:

• велика рогата худоба, вівці — септицемія, некротичний пододерматит, абсцеси, захворювання органів дихання (риніт, бронхіт, пневмонія), ШКТ (анаеробна дизентерія ягнят, гастроентерит), сечостатевої системи (вагініт, уретрит, метрит, мастит);
• свині — ензоотична пневмонія, бактеріальна агалактія (свиноматки), дизентерія, набрякова хвороба, бешиха, сальмонельоз, пастерельоз;
• коні — діарея (лошата), контагіозний метрит, мито, мокрець;
• кролі, собаки, коти — гастроентерит, колібактеріоз, пастерельоз, кокцидіоз, пневмонія, інфекційний риніт.

Протипоказання

Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до діючих речовин препарату, порушеннями функції печінки і нирок, лактуючим тваринам та самицям в останню третину вагітності.

Не застосовувати одночасно із похідними параамінобензойної кислоти.

Спосіб застосування та дози

Перед застосуванням препарат з’єднують з розчином натрію хлориду 0,9%, що входить у комплект. До 3,3 г препарату додають 8 мл натрію хлориду, до 6,6 г препарату — 16 мл і вводять внутрішньом’язово у таких дозах:

• велика рогата худоба, вівці, коні, свині — 0,6-0,8 мл на 10 кг маси тіла;
• кролі, собаки, коти — 0,1-0,15 мл на 1 кг маси тіла.

Ін’єкцію повторюють 2-4 рази через 24 години. Оптимальний курс лікування — 5 днів. Якщо клінічні симптоми захворювання зникли не повністю, курс подовжують на 2 дні.

Ін’єкції об’ємом більше наведених нижче значень ділять на кілька частин і вводять у різні місця:

• дрібні тварини, молодняк — 10 мл;
• великі та дорослі тварини — 20 мл.

Для ВРХ за бактеріальних захворювань матки, вим’я та копит тазових кінцівок допускається повільне внутрішньоартеріальне введення.

Застереження

Для розведення препарату не використовувати розчин новокаїну.

При довготривалому застосуванні препарату можливі алергічні реакції (шкірні висипання, кропивниця), свербіж, кристалоурія, патології крові (лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія).

Кози мають підвищену чутливість до сульфаніламідів, тому вводити їм препарат необхідно вкрай обережно.

Саліцилати та фенілбутазон можуть перешкоджати зв’язуванню сульфаніламідів із білками плазми крові й підвищувати токсичність сульфаніламідів. Похідні параамінобензойної кислоти (новокаїн, тетракаїн, прокаїнаміду гідрохлорид) знижують антимікробну активність сульфаніламідів.

Після останнього застосування препарату забій тварин і птиці на м’ясо дозволяється через 10 діб. Людям вживати в їжу молоко можна через 4 доби. М’ясо та молоко, отримані раніше вказаного терміну, утилізують або згодовують непродуктивним тваринам залежно від висновку ветеринарного лікаря.

Умови зберігання

У сухому, темному, недоступному для дітей місці за температури від 0 до +25 °С.

Після відкриття флакона препарат зберігати в холодильнику і використати протягом 6 діб.

Термін придатності

2 роки.

ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ТА СУБКЛІНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ У КОРІВ: СУЧАСНИЙ ПІДХІД ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІН’ЄКЦІЙНОГО БРОВАСЕПТОЛУ

Ендометрит у корів — одна з найпоширеніших причин зниження репродуктивної здатності та неплідності в молочному скотарстві. За даними практичних спостережень, хронічний ендометрит у корів діагностують у 25–60% безплідних тварин. Разом із маститами неплідність залишається однією з основних причин вибраковки корів у господарствах.

ЩО ТАКЕ ЕНДОМЕТРИТ І ЧОМУ ВІН ЧАСТО ЗАЛИШАЄТЬСЯ НЕПОМІЧЕНИМ

Ендометрит у корів — це запалення слизової оболонки матки. При клінічних формах захворювання можуть спостерігатися слизово-гнійні виділення з вульви, проте у багатьох випадках патологія перебігає без виражених зовнішніх ознак.

Особливо складними для діагностики є субклінічний ендометрит у корів.

Якщо шийка матки закрита й виділення відсутні, встановити діагноз можливо лише за допомогою ультразвукового дослідження. У випадках, коли шийка матки відкрита, слиз виглядає нормальним, але корова регулярно перегулює, йдеться саме про приховану форму ендометриту. Для підтвердження діагнозу необхідні спеціальні проби або бактеріологічні дослідження слизу з шийки матки.

На практиці такі дослідження не завжди доступні, тому ветеринарні лікарі часто встановлюють діагноз хронічний ендометрит у корів на підставі анамнезу — численних перегулів, затримки посліду та важких родів.

ЗБУДНИКИ ЕНДОМЕТРИТІВ ТА ВИМОГИ ДО ЛІКУВАННЯ

Основними збудниками ендометритів є бактеріальні інфекції, зокрема β-гемолітичні стрептококи та Escherichia coli. Саме тому лікування ендометриту у корів зазвичай передбачає застосування антибактеріальних препаратів.

Водночас сучасні міжнародні рекомендації наголошують на відповідальному використанні антибіотиків. ВООЗ тварин та Регламент ЄС 2019/6 вимагають застосовувати антимікробні засоби лише за наявності обґрунтованих показань, після огляду тварини та за можливості лабораторного підтвердження діагнозу.

БРОВАСЕПТОЛ ІН’ЄКЦІЙНИЙ — СИСТЕМНЕ РІШЕННЯ ПРИ ЕНДОМЕТРИТАХ

Бровасептол для ін’єкцій — антибіотик широкого спектра дії для системного лікування інфекційних захворювань урогенітального тракту у корів. Комбінація сульфаніламідів і триметоприму забезпечує ефективну дію проти основних бактеріальних збудників ендометритів.

Дослідження аналогічних препаратів показали, що мінімальні інгібуючі концентрації щодо E. coli та Streptococcus spp. перевищуються безпосередньо в тканинах ендометрія. Це підтверджує доцільність системного підходу та ефективність лікування клінічного ендометриту у корів і прихованих форм захворювання саме ін’єкційними препаратами.

СХЕМА ЗАСТОСУВАННЯ БРОВАСЕТОЛУ ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ

Перед використанням Бровасептол змішують із розчином натрію хлориду 0,9% у співвідношенні: 6,6 г Бровасептолу та 16 мл натрію хлориду.

Препарат вводять внутрішньом’язово у дозі 0,8 мл на 10 кг маси тіла.

У першу добу дозу подвоюють і ділять на ранок і вечір.

Починаючи з другого дня, препарат застосовують один раз на добу протягом 5 днів. Якщо клінічні ознаки захворювання зберігаються, курс лікування продовжують ще на 2 дні.

ЕФЕКТИВНЕ ЛІКУВАННЯ МЕТРИТУ У КОРІВ: ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Щоб лікування субклінічного ендометриту у корів та його хронічних форм було результативним, варто дотримуватись таких принципів:

• враховувати репродуктивну історію тварини;
• застосовувати системну антибактеріальну терапію за показаннями;
• дотримуватись рекомендованих доз і тривалості курсу;
• оцінювати ефективність лікування за результатами відтворення, а не лише за відсутністю симптомів.

Застосування препарату Бровасептол ін’єкційний виробництва «Бровафарма» є обґрунтованим і підтвердженим практикою ветеринарних лікарів підходом до системного лікування ендометриту у корів, зокрема його хронічних, прихованих і субклінічних форм. Комплексна дія препарату дозволяє ефективно впливати на основні бактерії-збудники та сприяє відновленню репродуктивної функції тварин.